Успешный город

Набережна Київського водосховища

Прогулюючись набережною Київського водосховища, яка вже давно стала улюбленим місцем відпочинку жителів і гостей Вишгорода, люди опиняються ніби на зрізі кількох епох: з одного боку — сучасна доба: водна гладінь, утворена в результаті будівництва Київської ГЕС, а з іншого — древні пагорби, яким не одне тисячоліття, а вже княжі часи вони точно «пам’ятають».

Фото: https://zeft.in.ua/


Берегові схили Вишгородського пагорба і збережені ділянки заплави Дніпра, які прилягають до них, мають велику природну та історичну цінність. Не випадково ландшафт літописного Вишгорода занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Охоронний № 5899-Кв, Наказ Міністерства культури України від 21.12.2010 за № 1266/0/16-10), адже в Україні збереглося не так багато місцин, які збереглися у такому самому вигляді, як у княжі часи.

Фото: https://zeft.in.ua/


Вишгород розташований на північному краю Київського плато і є частиною Придніпровської височини. Його історична частина розкинулася на крутому правому березі Дніпра. Провідну роль в образі Вишгорода відіграє пагорб, на якому підносилося давньоруське місто і один з найбільших на ті часи храмів — храм-усипальниця перших давньоруських святих Бориса та Гліба.

Фото: https://zeft.in.ua/
Фото: https://zeft.in.ua/


Біля пагорбів виблискують озера, які нині мають назву Бегемотики, хоча ще дватри десятиліття тому вони мали іншу назву — Глинища, бо свого часу тут були ями, де вишгородці брали глину, що підходила для виробництва цегли, адже в середині ХІХ ст. увесь берег уздовж Вишгорода займали цегельні. Цегельна справа у той час була прибутковою. Власники цегелень мали отримувати спеціальний дозвіл на це виробництво, тому кожна тогочасна цеглина має клеймо заводу виробника. Цей будматеріал користувався неабиякою популярністю у тодішніх магнатів, які зводили доходні будинки у Києві в ХІХ ст. Крім звичайної будівельної цегли, яку виробляли у Вишгороді й селі Нові Петрівці, величезний попит мала так звана межигірка — вогнетривка цегла, яку використовували для будівництва печей. Вона невеликих розмірів, і це був єдиний вид цегли, для виробництва якого не потрібен був дозвіл.


Нині слідів цегельного виробництва на набережній Київського водосховища, окрім Бегемотиків, візуально не знайти.

Фото: https://zeft.in.ua/


У ландшафті Вишгорода величезну роль відіграє Дніпро, а тепер і Київське водосховище, що виникло вище греблі Київської гідроелектростанції. Масштабне спорудження цієї першої із шести гідроелектростанцій Дніпровського каскаду почалося на початку 60-х років минулого століття. Перший агрегат було запущено у 1964 році, а судноплавний шлюз відкрили в 1965-му. Саме завдяки Київській ГЕС почалася розбудова Вишгорода і надання вдруге статусу міста (перший раз статус міста він мав у княжі часи, до його зруйнування під час нашестя орди 46 хана Батия у 1240 році, і вдруге — у 1968-му, після зведення ГЕС). 
Разом з будівництвом створювалося штучне водосховище 12 кілометрів завширшки — від Вишгорода до кордонів з Білорусією. Для цього було затоплено понад 900 квадратних кілометрів пойми Дніпра, а це 52 села, серед яких були й ті, історія яких починалася ще в епоху Київської Русі.


Нині набережна Київського водосховища — пішохідна зона, у якій заплановано створити просвітницько-туристичний комплекс.


А в межах проєкту на набережній також з’явиться табличка з QR-кодом, зчитавши який, можна буде дізнатися багато цікавого й пізнавального про цей унікальний об’єкт на межі кількох епох.

Як добратися

Дорога до Вишгороду швидка, втоми під час переїзду не відчуєте.

Автобуси до міста курсують зі станції метро Героїв Дніпра (кожні 20 хв).

З вагону метро, який їде з напрямку Майдану Незалежності, вам потрібно вийти ліворуч, пройти турнікети — повернути ліворуч, йти прямо близько 2 хв та знову повернути ліворуч. Коли вийдете на вулицю, побачите збоку дороги зупинку.

Інші маршрути можна подивитися тут