Кіно і люди: ТОП-10 цікавих фактів про перші фільми у старому Києві

Кіно і люди: ТОП-10 цікавих фактів про перші фільми у старому Києві

28 грудня сталася історична подія, яка назавжди змінили життя людства: у 1895 році саме в цей день відбувся перший кіносеанс. Далі покази нового атракціону прокотилися всіма світовими столицями, не виключенням став і Київ. Якими ж були перші українські кінострічки та чому через них спалахували стихійні демонстрації і справжні шпигунські скандали?
Джерело

Вперше в Києві!

Так звані «живі картини» братів Люм’єр досить швидко набували популярності,  через два роки після першого кіносеансу, 3 січня 1897 року, відбувся прем’єрний показ і у столиці України. Тоді кіно для обраних демонстрували у приміщенні Київського дворянського зібрання. Відома і точна адреса історичної події: на розі Думської площі та вулиці Хрещатик.

Кіно у дореволюційному Києві — Міжнародній день кіно — Олександер Довженко Земля — Дзиґа Вертов «Людина з кіноапаратом» — похорони Лисенко — Похорони Столипіна
Театр Бергоньє. Джерело: Вікіпедія

Майже кінотеатр

Чи не найпершим офіційним представником братів Люм’єр в Україні став відомий режисер Микола Соловцов. Саме він почав демонструвати кінострічки на загал в театрі Бергоньє (перетин вулиць Фундуклеївської і Ново-Єлизаветинської), перший показ відбувся вже 20 грудня 1897 року.

Цікаво, що на той момент кінострічки були дуже короткими, тож Микола Соловцов фактично поєднав театр та кіно, продаючи квитки на видовища, де «живі картини» перемежовувалися театральними виступами. Тоді ніхто й подумати не міг, що кіно згодом стане загрозою для театру, спочатку кіносеанси сприймалися як несерйозна та швидкоплинна розвага.

Кіно у дореволюційному Києві — Міжнародній день кіно — Олександер Довженко Земля — Дзиґа Вертов «Людина з кіноапаратом» — похорони Лисенко — Похорони Столипіна
Аста Нільсен на зйомках фільму «Янголятко». Джерело: history1.ru

 «Полуничка» та цензура

Неймовірно, але «кіно для дорослих» виникло з блискавичною швидкістю. Вже в 1898 році до нічних розваг Києва додався ще один атракціон — можна було сходити на відвертий кіносеанс. Щоправда у залу пускали не всіх: обмеження поширювалися на дітей та підлітків.

В той час, як оголених жінок демонструвати на екранах було дозволено, діяли і обмеження: Священний синод забороняв зображати Богоматір, Хреста та угодників Божих.

Кіно у дореволюційному Києві — Міжнародній день кіно — Олександер Довженко Земля — Дзиґа Вертов «Людина з кіноапаратом» — похорони Лисенко — Похорони Столипіна
Джерело: pix-feed.com

Безпечний атракціон

Далекий від кіно Антон Шанцер для початку переобладнав свою крамничку жіночого одягу на вулиці Хрещатик, 25 в невеличкий кінотеатр. Але згодом бізнесмен переконався в тому, що справа приносить пристойні гроші, а конкуренція постійно зростає. Тоді, так звані, ілюзіони з’являлися у Києві масово.

Шанцер вирішив долати конкурентів сервісом. Свій перший кінотеатр «Експрес» він переобладнав і перетворив у найкращій в імперії. Справа в тому, що під час показів постійно спалахували пожежі, тож Шанцер обладнав свій заклад попільничками та зробив вентиляцію зали. На випадок, якщо пожежа все ж станеться, у кінотеатрі «Експрес» було 10 виходів, які гарантували безпеку.

Кіно у дореволюційному Києві — Міжнародній день кіно — Олександер Довженко Земля — Дзиґа Вертов «Людина з кіноапаратом» — похорони Лисенко — Похорони Столипіна
«Кіно-Театр» Шанцера. Джерело: weekend.com.ua

Справжній кінопалац

На одному кінотеатрі Антон Шанцер вирішив не зупинятися. У 1912 році він побудував заклад на 1000 місць в глядацькій залі. Обладнаний гардеробними, кав’ярнями та зручними кріслами «Кіно-Театр» Шанцера був зразковим закладом, одним з найбільших в імперії. Для того, щоб оцінити масштаб, варто сказати хоча б те, що озвучували фільми тут не поодинокі музики, а цілий симфонічний оркестр.

Кіно у дореволюційному Києві — Міжнародній день кіно — Олександер Довженко Земля — Дзиґа Вертов «Людина з кіноапаратом» — похорони Лисенко — Похорони Столипіна
Похорони Петра Столипіна. Джерело: Вікіпедія

І сміх, і гріх

Маючи першокласний заклад, Антон Шанцер задумався над питаннями постачання і в 1911 році відкрив власну студію. На той час попитом користувалися документальні кінострічки, тож студія «Експрес» фільмувала головні події в житті Києва.

Одна з найперших кінокартин мала назву «Київські торжества», в неї ввійшли і кадри з похорон Петра Столипіна. Як відомо, міністра вбили в Києві і його похорони стали страві значною подією, але ж вони абсолютно не вписувалася у фільм з такою веселою назвою — розгорівся скандал. Втім, розмови навколо Антона Шанцера і його кіноіндустрії не тільки не нашкодили, але й привернули ще більше уваги до нового атракціону.

Кіно рухає маси

Наступна робота кіностудії «Експрес» теж була пов’язана з похоронами, але цього разу спровокувала події ще більш масштабніші. У 1912 році помер відомий український композитор Микола Лисенко, кіностудія зафільмувала і його останній шлях.

Численні прихильники творчості українського генія прийшли на показ, який раптово переріс у стихійно демонстрацію сил національно-визвольного руху. Ясна річ, що керманичам міста така реакція на мистецтво не припала до смаку, тож демонстрацію розігнали силою, а кінотеатри Шанцера закрили.

Кіно у дореволюційному Києві — Міжнародній день кіно — Олександер Довженко Земля — Дзиґа Вертов «Людина з кіноапаратом» — похорони Лисенко — Похорони Столипіна
П. Нестеров з механіком у літака “Ньюпор-4». Джерело: shkolazhizni.ru

Кіно для ворога

Володимир Добржанський був оператором і кінострічки про похорони Лисенка, і наступного скандального фільму кіностудії Шанцера. На думку більшості істориків, саме Доброжанський став першим у світі оператором, який знімав у повітрі, але не лаври, а підозри у шпіонажі чекали на митця.

У 1913 році відбувався груповий переліт, в якому приймав участь і відомий льотчик Петро Нестеров. З кабіни його літака Доброжанський зняв історичні кадри — Київ і околиця з висоти в півтори тисячі метрів.

Прорив у кіноіндустрії обернувся провалом, адже всю знімальну групу та самого Шанцера, який був австрійським підданим, запідозрили у шпигунстві. Як наслідок, на все майно кіномагната наклали арешт.

Кіно у дореволюційному Києві — Міжнародній день кіно — Олександер Довженко Земля — Дзиґа Вертов «Людина з кіноапаратом» — похорони Лисенко — Похорони Столипіна
Оператор Мойсей Кауфман (брат Дзиґи Вертова) за роботою. Джерело: shkolazhizni.ru

«Людина з кіноапаратом»

В 1929 році, продовжуючи свої експерименти в області кіно, режисер Дзиґа Вертов почав змітати документальний фільм «Людина з кіноапаратом». Це кіно, яке складається з різноманітних замальовок, типових картин, з життя міста. Знімав Вертов у трьох містах: Києві, Одесі та Москві.

І сама кінострічка, і ім’я її режисера назавжди ввійшли в скарбничку світового мистецтва. Сьогодні кожен студент кінофакультету в будь-якому університеті світу просто зобов’язаний переглянути цей фільм. У 2012 році один з найповажніших журналів про кіно «Sight & Sound» назвав «Людина з кіноапаратом» восьмим у списку фільмів всіх часів.

Кіно у дореволюційному Києві — Міжнародній день кіно — Олександер Довженко Земля — Дзиґа Вертов «Людина з кіноапаратом» — похорони Лисенко — Похорони Столипіна
Кадр з фільму «Земля». Джерело: changeua.com

Безсмертна «Земля»

Поповнила скарбничку світових шедеврів і кінострічка українського режисера Олександра Довженко — «Земля». Вона стала одним з перших фільмів, який було відзняті на Київській кінофабриці. І хоча за життя автора «Земля» зазнала нищівної критики та була заборонена, все ж у 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі картина була продемонстрована та мала шалений успіх. А сьогодні вона входить в п’ятірку  шедеврів світового кіно ЮНЕСКО.

Leave a comment

Send a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *