Успешный город

Довгий шлях мінеральної води – «Харківська-1»

Харків – місто, наповнене різноманітними цікавими пам’ятками та традиціями. Однією з особливостей проживання тут є похід «за водою». Для жителів інших міст це іноді звучить незвично, оскільки простіше набрати з-під крана, але лише не в нашому місті.


Справа в тому, що кожен житловий район може запропонувати власне джерело води, повністю обладнане для зручності відвідувачів. Так, наприклад, жителям Салтівки добре знайомі назви «Глибокий яр» та «Манжосів Яр». Та, все ж, найбільш відомим залишається саме Саржин Яр.


Містянам більш звично думати про це місце як про парк для прогулянок та розваг, аніж як про джерело завжди свіжої та прохолодної води. Її температура зимою досягає від +3 °С до +5 °С, а влітку — +7 °С до +9 °С, об’єм рідини тут – 345 тисяч літрів щодня.


Саме джерело розташоване в серці яру. Не помітити його доволі складно, адже над ним установлено бетонний павільйон оригінальної футуристичної форми на трьох опорах. Щоправда, жоден відвідувач так його не назве. Швидше, прозвучить жартівлива назва «шапка» або «панамка», оскільки здалеку це дійсно нагадує капелюх. Його дах всіяний гірляндами, завдяки чому в сутінках нагадує зоряне небо. Проект належить архітектору Вадиму Васильєву та був реалізований у середині 60-тих років. До речі, саме ця конструкція є офіційною емблемою Саржиного Яру.


Хоча джерело і здається доволі локальним, насправді починається воно ще з колишнього хутору Отрадного, будучи притокою річки Саржинка. В свою чергу, річка бере початок біля селища Жуковського, несучи свої води практично через усе місто. Саме Саржинкою утворюється Комсомольське озеро поблизу Інституту невідкладної допомоги, а також озеро То́пле (жодної містики, озеро називається так через велику кількість дерев, що затонули в ньому). Врешті-решт, річка протікає під дамбою проспекту Науки, південніше готелю «Мир» та стадіону Харківського національного університету ім. Н. В. Каразіна, аби долучитись до річки Лопань на Павлівці.
Після такої довгої дороги, не дивно, що вода у річці насичена різноманітними мінералами. Завдяки цьому, харків’янам вдається зберігати своє здоров’я. Особливо добре, як кажуть містяни, вода впливає на шлунок та кишечний тракт. Встановлено, що «Харківська-1» є гідрологічним пам’ятником природи. Тому, потребує особливої уваги.


Для цього джерело оточили бетонною огорожею, до якої приєднані крани для виводу мінеральної води. На них немає вентилів, тому потік води з кожного крану безперебійний. Кожен бажаючий може набрати воду в будь-який час.


Поруч з джерелом знаходиться купальня, вмурована в наземне покриття у формі хреста. Її побудували, по суті, не так давно, лише в 2009 році, а 18січня 2010 року вікарний єпископ Онуфрій її освятив. До речі, якою б низькою не була температура повітря та води, купальня ніколи не залишається порожньою.
В період існування Радянського союзу, до середини до 1990-тих років, над джерелом, зі сторони Шатилівки, працював завод по розливу мінеральної води в скляні пляшки. У зв’язку з цим, ще однією назвою мінеральної води є «Шатилівська». Наразі ж завод не функціонує, хоча, деякий час існувала можливість набрати води з цистерн, що розвозили її по місту.